Виховна справа ПАМ'ЯТЬ ГОЛОДУ, ПАМ'ЯТЬ СЕРЦЯ

Реквієм пам'яті жертв голодомору-геноциду 1932–1933 років

Сценарій

Б'є дзвін. Гасне світло у залі.

Відкривається завіса.

На сцені ліворуч і праворуч біля порталів світяться свічки в торшерах-канделябрах.

Ведучий.  Пам'яті жертв Голодомору в Україні 1932-го – 1933-го років присвячується.

1. Документальні свідоцтва.

Відеокадри кінодокументів голодомору, музичний супровід − фрагменти ораторії Євгена Станковича «Панахида за померлими з голоду».

Екран підіймається, сцена освітлюється.

2. «ГОЛОДОМОР 33-го»,

Вступ, частина 2-га і частина 9-та «Епілог» «Українського реквіємапам'яті жертв трагедії 20-го сторіччя», музика засл. діяча мистецтв України Володимира Птушкіна, текст лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Степана Сапеляка.

ЗАТЕМНЕННЯ.

Після виконання номера хор оперної студії виходить за лаштунки.

Ведучий

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

Ведуча38-м країн Організації Об'єднаних націй визнали Голодомор 32-го — 33-го років в Україні Національною трагедією українського народу. В Україні загинуло близько 10-ти мільйонів жертв, на Київщині− близько 2-х мільйонів жертв.

4. «РЕКВІЄМ», «Lacrimosa», В. А. Моцарт

5. «ГОЛОДОМОР», літературно-музична композиція за одноіменною поемою заслуженого діяча мистецтв України Ніни ВИНОГРАДСЬКОЇ.

ОКСАНА

Велика родина була у Петренків:

Матуся і тато, бабуня і дід,

Чотири синочки і доня Оленка —

Охочим до праці й щасливим був рід.

Сміялась матуся, закохана в тата,

Навчала бабуня малих онучат.

Сім'я незаможня, любов'ю багата,

Та хліба до столу завжди вистача.

Долівка помазана глиною чисто,

А зверху солома на ній для тепла.

У запічку пахне духмяним любистком,

І вечір зимовий іде спроквола.

На комині вузлики гріються з маком,

З насінням петрушки, з чорнушкою теж.

А піч зігріває всіх ніжно і м'яко,

І дідова казка… І пісня — без меж.

ЄВГЕН

Отак би їм жити в щасливій родині…

Аж тут тридцять третій снігами несе.

Ідуть активісти о ранній годині

Зерно відібрати, загарбати все.

Вже тягнуть з-за комина вузлики з маком,

І плаче матуся і бабця стара.

І падають в ноги, і просять всіляко,

А ті забирають останнє з двора.

«Ну як тепер бути? Забрали корову

І все до зернини. А діти, а ми?»

Ідуть тато з дідом копати в діброві

Якогось коріння посеред зими.

ЛЮДМИЛА

На городі пусто.

В хаті мертва тиша.

І синки опухлі

Мов живі мерці.

Знов оладки з листя

І водиця в кухлі —

Ось і всі наїдки

У її руці.

Пропікають очі

Материну душу.

І сама голодна,

І в очах туман.

МІРОСЛАВА

Чоловік поїхав

У краї далекі

Поміняти речі

На якийсь наїж.

У льоху сховала

Зерняток півглека —

Перерили землю

І знайшли… Грабіж!

Хто ж таке затіяв

Учинити горе?

Жевріла ж надія

Вберегти синів.

Декілька зерняток

У голодну пору

Врятували б діток…

Але світ зимів.

ДМИТРО

Вже часник на лузі

Вигребли з корінням,

Обірвали липу,

Кропиви нема.

Не зійшла картопля

Саджена лушпинням…

Люди, мов примари.

Голод. Смерть. Пітьма.

ОКСАНА

Сизим літнім ранком

Чоловік до хати

Не прийшов — приплівся

На хитких ногах.

Він приніс в торбинці

Хліба дві буханки,

Вісім картоплинок

І один киях.

Все оте багатство

Їм дало надію,

Що сини ще будуть

Бігати в дворі.

І в краях далеких

Хтось зерно посіє

І не дасть померти

Їм і дітворі.

Людмила

І молилась мати

Всім богам на світі,

І варила зерна

На одній воді.

І по три зернятка

Віддавала дітям,

Щоб жували довго

Зубки молоді.

ЄВГЕН

А сусід під тином,

Мов собака, виє.

Роздирає груди

І лице своє.

З'їв синочка, ситий,

Він не розуміє,

Бо страшніш за звіра

Відтепер стає.

МІРОСЛАВА

Ліпиться малеча

До худого тіла.

В батькові долоні

Туляться вуста.

«Таточку, не з'їжте,

Як Матюшу з'їли,

Будемо слухняні…»

Він їх пригорта.

«Ви не бійтесь, діти,

То нещасні люди.

Їм затьмарив голод

Розум і серця.

А минеться літо —

Там кислички будуть.

Наберуться сили

Зморені тільця.

І шипшина, й терен,

Глід і горобина,

Бузина й калина

Вмерти не дадуть.

Восени до столу

Буде і хлібина.

Тільки треба літо

Якось перебуть».

ЄВГЕН

А в сільраді виснуть

Матюки — погрози,

Телефон з райцентру

Розстрілом ляка.

За кордони їдуть

Із зерном обози.

Не страшне померлим

І саме ЧеКа.

ДМИТРО

Табори ГУЛАГу

Сповнені по вінця

Горя і розпуки

У краях чужих.

Напились сибіри

Крові українців,

Вимостили землю

Кісточками їх.

ОКСАНА

Стояли хати у морози взуті,

Закутані у латані сніги…

А на печі в лютневій каламуті —

Замерзлі люди, наче батоги.

У хаті морок, нікому ховати

Мерців, яким не дошкуля зима.

І обнімає мертвих діток мати,

Вона мовчить, бо вмерла і сама!

ЛЮДМИЛА

Хто слово скаже, пом'яне померлих,

Вони жили й любили на землі,

За що, питаю, їх зі світу стерли,

І розчинили в забуття імлі?!

Ну хто згадає материні руки,

Що притискали ніжно немовля,

І хто відчує передсмертні муки? —

Сама холодна й мертве янголя.

ОКСАНА

На світі зосталась з великого роду

Єдина Оленка… За всіх пожила…

Залишилось з того святого народу

Лиш декілька душ із усього села.

ЄВГЕН

Не мовчимо! Бо нас тепер багато!

Не мовчимо! Не дасть змовчати біль

Загублених, замучених тим катом,

Що нині лаврів пожинає хміль.

МІРОСЛАВА

Не мовчимо! Бо з нами кожен третій,

Померлий в той страшний голодомор.

Бо з нами двадцять другий, тридцять третій

І в сорок шостім пережитий мор.

ДМИТРО

Не мовчимо, братове українці!

Ми ж так мовчали в пору ту тяжку,

Бо молимося хлібові, хлібинці,

Що гірко дістається на віку.

Людмила

Не мовчимо! Доволі спати, брате,

О, сестро, сльози витирай з очей.

ОКСАНА

Не мовчимо! Не можна нам мовчати,

Бо в душах зойки тих страшних ночей.

ПІДНІМАЄТЬСЯ інтермедійна завіса.

На авансцені стоїть Камерний хор Харківської філармонії.

6. «ГОСПОДИ, УСЛЫШИ МОЛИТВУ МОЮ», муз. Олександра Архангельського.

Ведуча

Ідуть селяни в темні далі босі…

…біліють коси матерів, −

ридають неньки разом із вітрами

і руки простягають над степами

до брам високих городів.

Іде конвой, і стогне камінь,

спиня трамваї голосні.

Ідуть оточені селяни

густими жалами заліз.

Торби із хлібом за плечима,

обличчя чорні од ріллі,

а ворони ведуть над ними

круг сонця кола вогняні.

(Тодосій Осьмачка).

7. «ОЙ, У ПОЛІ ДРЕВО», пісня-плач.

Ведучий

Ти кажеш, не було голодомору,

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно винесли дотла?

Як, навіть, варево виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору,

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору, −

Греби, нічого людям не лишай!

(Дмитро Білоус).

8. «КОЛОСКИ», хореографічна композиція, спеціальна постановка спомину жертв Голодомору 32–33 років.

Виконує:Танцювальний колектив «Маківка»

(Із урожайного снопа по колосочку, коливаючи кожний, наче дитину, дівчата уносять їх у темряву відчаю. Номер іде під акомпанемент дзвоників на долонях дівчат, які в фіналі номеру створюють спільний скорботний дзвін).

ЗАТЕМНЕННЯ.

9. «БЛАГОСЛОВИ, ДУШЕ МОЯ, ГОСПОДА», М. Іполітов-Іванов.

Візьмеш у жменю сонного насіння

І не пізнаєш власної руки, −

Най синій день, най у землі коріння,

Жіночій сміх і соняшні книжки!

Ведуча

Надії мрійні і смутне квиління

Загублено у передранній млі,

А гострозоре, мужнє покоління

Уже росте на молодій землі.

(Павло Филипович).

Опускається зображення ікони Озерянської Божої матері, яке замінює емблему Голодомору.

10. «МОЛИТВА ДІТЕЙ УКРАЇНИ», хореографічна композиція. Виконує:

Ведучий

Минули навіки дні чорних негод -
Живе Україна! І вільний народ,
Як з попелу Фенікс, ожив і злетів,
І зорями зміряв простори степів.

Ведуча

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

Ведучий

Радійте, співайте пісні голосні,
Квітками заквітчуйте чола ясні.
Ридайте і смійтесь в сльозах, солов'ї,
Стрівайте воскреслі надії свої.

Ведуча

О Боже, без меж милосердя твоє,
І правда, о Боже, на світі ще є!

(Олександр Олесь, 1917 р.)

Звучать дзвони.

11. «Боже Україну бережи» сл.та муз. Тараса Петриненка

Хореографічна композиція увиконанні танцювального колективу «Маківка».

ПРОЕКТ «БЕЗ ЗНАННЯ МИНУЛОГО НЕМАЄ МАЙБУТНЬОГО»

Мета проекту:

-формування й розвиток свідомої особистості з активною життєвою позицією;

- ознайомити учнів з недостатньо вивченими та замовчуваними подіями історії українського народу;

- ознайомлення з місцевим матеріалом історичних подій періоду голодомору;

-пошук та узагальнення матеріалів на тему голодомору;

-виховання активного громадянина-патріота нашої держави;

-вчити мислити самостійно розв’язувати поставлені завадання;

-розвивати комунікативно-мовлкннєву компетентність;

-розвивати самостійність та ініціативу;

 -розвивати емоційно-чуттєву сферу дітей ;

-сприяти виробленню активної життєвої позиції;

Термін реалізації: жовтень-листопад 2014 н.р.

Учасники проекту: учні 7 класу , вчитель історії, педагог-організатор, мешканці села.

Перелік заходів проекту:

1.Ознайомлення учнів класу з історичними подіями 1932-33 років.

2.Перегляд документального фільму «Голод-33».

3.Похід до сільського музею, для ознайомлення з його інформацією.

4.Збір місцевого матеріалу по Голодомору, свідчень очевидців (залишились свідки, які в той період були дітьми).

5.Проведення загальношкільного заходу присв’яченого голодомору «Голод – 33».

Очікувані результати:

-утвердження в свідомості і почуттях учнів  патріотичних цінностей, переконань іповаги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги донародної символікиУкраїни та державної символіки;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- формування національного самоствердження, любові до рідної землі,держави, родини, народу;визнання духовної єдності населення усіх регіонів України,спільності його культур ної спадщини та майбутнього;

- формування мовної культури, овлодіння і вживання української мови як духовного кладу нації.

ПРОЕКТ «ОСАННА ОСЕНІ»

Актуальність проекту: Оточуючий світ у значній мірі впливає на формулювання в дитині почуття любові до батьківщини, почуття прекрасного. Важливим є вміння бачити прекрасне в найпростіших оточуючих речах: в осінньому лісі, в опалому листі, в мінливих осінніх пейзажах.

         Ознайомлення дітей з музикою, картинами, поезією на тему осені пробуджує в дітях найпотаємніші струни духовності, відриває перед ними красу рідної землі.

         Важливими елементами формування гармонійно-розвиненої особистості є розвиток власних творчих здібностей, уяви, фантазій, креативності мислення. Уявити осінь неможливо без осінніх свят українського народу, адже усі свята українців пов’язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має своїтрадиції та обряди.

         Уміння бачити красу рідного краю,формування почуття малої батьківщини, збереження традицій та звичаїв українського народу кожним громадянином держави є справжнім проявом патріотичних почуттів доУкраїни.

        

Зміст проекту:

         Громадянин України формується з дитинства, удосконалюється в юності, утверджується в зрілості,  формуєшся на позитивному прикладі дорослих школи, родини, колективу, на знаннях та повазі історії та традицій українського народу.

         Проект «Осанна осені» об’єднав у дитячому гурті усіх, хто цікавиться вивченням, збереженням, примноженням традицій і звичаїв українського народу, вчиться бачити прекрасне в оточуючому нас світі, прагне знайомитись з культурними надбаннями в поезії, музиці та художньому мистецтві. Реалізуючи проект, ми намагались створити позитивну атмосферу спілкування з природою, показати красу рідного краю, оспівану в музиці, поезії, живописі.

Термін реалізації : вересень- жовтень 2015 р

Учасники проекту: Ініціативна група( культмасовий сектор 8 класу), класний керівник, педагог-організатор, учасники танцювального колективу «Маківка».

Мета проекту :

Розвивати уміння бачити прекрасне в навколишньому світі, виховувати почуття любові до малої Батьківщини, ознайомлення з поезією, музикою та художнім мистецтвом присвяченим осені, ознайомлення з осінніми традиціями та обрядами українського народу.

Перелік заходів проекту :

·        Збір інформаційних та методичних матеріалів.

·        Туристичний похід до осіннього лісу.

·        Конкурс читців поезії про осінь.

·        Створення відеокліпу «Краса осені».

·        Конкурс буклетів «Обрядові та релігійні свята осені».

·        Проведення загального свята «Осанна осені».

Очікувані результати :

-       Залучення учнів до культурного надбання українського народу.

-       Розвиток  творчих здібностей учнів, їх саморозвиток.

-       Виховання почуття прекрасного

-       Створення атмосфери співробітництва та формування духовно-морального ставлення до навколишнього світу.

-       Розвиток дикторських, організаторських здібностей.

-       Розвиток музичного та художнього смаку учнів.

ПРОЕКТ «ОБИРАЙ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ»

Мета:Сприятизалученню до здорового способу життя як найбільшоїкількостідітей та підлітків

Терміниреалізації - 2014-2015навчальнийрік.

Завдання:

-         проведенняпросвітницькоїроботисереддітей та молоді;

-         підбірметодичнихматеріалів і розробок для полегшенняроботиорганізаторівакцій та заходів;

-         організаціяпроведеннятренінгів та програм.

Учасники:учнівська молодь.

Видидіяльності:

-         Проведення та реалізація Програми Міністерства освіти і науки України ПРООН/ЮНЕЙДС «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя.

-         Модуль «Прояви турботу та обачливість»

-         Модуль «Твоєжиття – твійвибір»

-         Презентаціярезультатівдіяльності

Орієнтовнийперелік форм презентації:

-конкурс дитячихмалюнків «Я обираю здоровий спосібжиття»

-конкурс стіннівок про шкідливізвички «Самогубцісеред нас»

- проведеннянавчанняорганізаторів та учасників проекту

- зустрічі з медичною сестрою щодо профілактики інфекційних захворювань

Заходи та акції:

  -спортивнізмагання;

-акціїпротипаління;

-екскурсії до медичнихзакладів;

- акція «Підтримай нас у боротьбізіСНІДом».

Відповідальні: комісіязі спорту та здорового способу життя

Очікувані  результати:

-         свідоме ставлення учнів до свого здоров’я ;

-         зростання рухової активності учнів , активніше відвідування спортивних секцій, проведення фізкульт хвилинок , контроль за правильністю своєї постави;

-         застосування теоретичних знань щодо зміцнення власного імунітету зметою протистояння організму інфекційним захворюванням;

-         недопущення появи шкідливих звичок в учнів школи та активна боротьба з уже існуючими;

-         правильне оволодіння гігієнічними навичками;

-         відмова або хочаб часткове обмеження споживання не корисної  їжі.

-         Міцне оволодіння  знаннями як вберегтися від ВІЛ/СНІДу.

Інтелектуальна гра «Національна кухня»

Для учнів 8-11 класів

Мета: сприяти розвитку логічного мислення, пізнавальних здібностей, полікультурних компетенцій, інтересу до національних традицій і звичаїв народів світу.

Оформлення: зображення національних страв, ігрові картки.

Технічні засоби: комп’ютерна техніка, мультимедійний проектор.

Команди займають місця за ігровими столами. Ведучий починає гру

Орієнтовний зміст запитань

Ведучий. Завдання: правильно написати в ігровій картці країну світу, в якій вказана страва є національною. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом. Кожна команда записує відповіді на ігровій картці.

1)      гурка (Україна);

2)      растегай (Росія);

3)      тортил´яс (Мексика);

4)      пудинг (Англія);

5)      суші (Японія);

6)      риба у кисло-солодкому соусі (Китай);

7)      зрази (Польща);

8)      лобіо (Грузія);

9)      пахлава (Азербайджан);

10)    карловарський рулет (Чехія);

11)    долма (Болгарія);

12)    равіолі (Італія).

Визначається кількість набраних балів

Ведучий. Давайте пригадаємо улюблені супи народів світу. Завдання командам: запишіть в ігровій картці правильну національну назву супу. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.

1)      російського (щі);

2)      українського (борщ);

3)      білоруського (холодник);

4)      народів Кавказу (суп-харчо);

5)      грузинського (чихиртма);

6)      вірменського (бозбаш);

7)      азербайджанського (піті);

8)      узбецького та туркменського (шурпа);

9)      китайського та в’єтнамського (суп з птахів);

10)    корейського (зі зміїного м’яса);

11)    французького ( суп із цибулі);

12)    народів південних морів (суп із черепахи);

13)    мексиканського  (паел´я);

14)    японського (з морських водоростей);

15)    литовського (молочний суп з овочами).

Визначається кількість набраних балів

Ведучий. ІІ блок запитань також призначений для наших ерудитів – кмітливих учасників. Кожна правильна відповідь оцінюється у 5 балів.

1.      У чому  різниця між вінегретом та салатом? (Салати готують в основному із сирих овочів, а вінегрети – з варених. Раніше коренеплоди (морква, буряк, картопля) вважалися “нечистими” овочами, бо ростуть у землі)

2.      Яку кулінарну страву називають італійським словом “хробачки”? (Вермішель від вермічелло – хробачки)

3.      Яку назву має салат, який винайшов французький кухар у французькому ресторані в Санкт-Петербурзі? (Олів´є)

4.      Що є головною особливістю  шведської кулінарії? Цей продукт вони додають навіть до солоної риби та кров’яної ковбаси. Про що йде мова? (Про цукор)

5.      Національні кухні Болгарії, Грузії, Туреччини та Вірменії дуже схожі між собою. А за якою особливістю вирізняється серед них болгарська кухня? (Велика кількість супів – горбів)

6.      На відміну від наших солодощів, французька кухня вирізняється зовсім іншим завершальним елементом застілля. Що їдять французи на десерт? (Фрукти і сири)

7.      Польська кухня дуже схожа з українською та  російською. У ній також дуже широкий вибір перших страв. А що подають у Польщі до борщів замість хліба? (Гарячу відварну картоплю)

Визначається кількість набраних балів

8.      Ведучий. ІІІ блок запитань спрямований на розвиток логічного мислення. Кожна правильна відповідь оцінюється десятьма балами.

9.      У Закарпатті існує такий звичай. Коли народжується дитина, то батьки виготовляють цей “продукт” і закопують його в землю, щось добавляючи у нього. Коли дитина стає дорослою і одружується, у день весілля цей “продукт” дістають і їдять ложками. Яку назву має цей продукт і що в нього додають? (Вино. Харчовий желатин)

10.    Ще Вольтер не без сарказму помітив, що в англійців 24 релігійні секти і лише один... Що він мав на увазі, коли говорив, що у французів цього більше трьох тисяч, а в англійців – лише один? (Соус)

11.    У романі Олександра Дюма “Граф Монте-Крісто” до вишуканого французького столу подають рибу, яку привезли з далекої Росії. Її можна зловити тільки у двох місцях у світі. Про яку рибу йде мова? (Про байкальський омуль)

12.    Саме цю гурманську страву подавали першою відповідно до меню царського столу під час коронації Миколи ІІ. Крім того ця страва була символічною, бо під час коронації обов’язково виконувалась величальна «здравницька» пісня. Яку пісню обов’язково співали і яку страву подавали? (“Многая літа”. Черепаховий суп, бо черепахи живуть дуже довго)

13.    Угро-фіни, рухаючись з Алтаю на Захід, пішли з нашої території. Але на згадку про себе залишили свої дуже смачні вуха – їх люблять чи не в кожній родині. А як ми їх називаємо? (Пельмені)

14.    У старовину по селах Русі на свята варили спільний суп для всіх жителів. Кожен приносив для нього все, що міг. Яку назву носить з того часу ця страва? (Солянка, від  слова “селянка”)

15.    Що символізує соус зі свіжих червоних помідорів, білого сиру  моццарелла і зелені петрушки, які обов’язково входять до складу будь-якої італійської піцци? (Червоно-біло-зелений прапор Італії)

16.    Шеф-кухар одного відомого московського ресторану про назву цього солодкого виробу висловився так: “Його за технологією потрібно заморозити”. Про який кулінарний виріб іде мова? (Про торт “Наполеон”)

17.    Приготування національної японської страви суші (сусі) – довгий трудомісткий процес. Іноді його замінюють іншою стравою – тірасі-дзусі, яка складається із тих самих компонентів, але готується швидко. Назвіть хоча б один аналог з нашої кухні, приготовлений за тим самим принципом. (Ліниві вареники, голубці)

Підсумки гри