Опис виховної системи

Опис досвіду вчителя біології Гейсиської ЗОШ І-ІІІ ст. Савченюк Валентини Вікторівни класного керівника 8 класу. Я Савченюк Валентина Вікторівна працюю в Гейсиській ЗОШ І-ІІІcт. З 1988 року. У1992 році закінчила Уманський Державний педагогічний інститут імені П. Г.Тичини природничий факультет за спеціальністю «біологія». Але теорія і практика – зовсім різні речі. Як виховати дитину, щоб вона була моральною, духовною, високоосвіченою, інтелектуальною, культурною, національно свідомою? Знайти відповіді на це запитання мені вдалось тільки попрацювавши з класним колективом, ставши класним керівником.  Вихідною моєю позицією як класного керівника, є – формувати дитину, підлітка, юнака, дівчину як індивідуальність, намагатися добиватися щоб цілісний педагогічний процес з урахуванням вікових особливостей переміщувався із сфери зовнішніх впливів у сферу внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання переростає у самовиховання .

Свою роботу як класного керівника я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи. Виходячи з цього, визначила для себе виховну проблему: «Формування загальнолюдських  цінностей в учнівяк аспект національно-патріотичного виховання».

Якщо я, як класний керівник, зроблю все від мене залежне для того, щоб увірений мені клас став колективом, тоді кожному учню буде комфортніше в шкільному середовищі, він із задоволенням йтиме в школу до своїх однокласників. Класний керівник – ключовий елемент в організації виховання в школі. Саме класний керівник повинен сприяти максимальному           індивідуальному розвитку особистості та створити таку підтримку  під час нелегкого входження учнів у суспільне життя. Суспільству необхідні сильні люди в моральному і психологічному відношенні і тому вже у шкільному віці слід орієнтувати учнів на оволодіння способами спілкування з людьми, на створення моральної атмосфери колективу.

          Школа була і завжди залишається центром виховання в маленькій людині майбутнього громадянина  високої духовності, доброти і чуйності, радості пізнання, доброзичливості і людяності. Школа вчить – «Бути людиною...»

 На мою думку, класний керівник – це не робота, це – покликання. Маючи ненормований і не прогнозований день, напружене і складне життя, як і саме виховання, класний керівник  завжди в центрі уваги, учні звертаються саме до нього зі всіма труднощами і розчаруваннями, запитують поради і довіряють свої таємниці. І коли ти з класом досягаєш такого взаємопорозуміння – ти отримуєш задоволення від своєї професії. Якістьвиховногопроцесу, йогорезультатипевноюміроюзалежатьвід педагога, йоготеоретичноїпідготовки, педагогічної та методичноїмайстерності.

В процесі моєї роботи створився  певний стиль відносин з дітьми:

• Не забороняти, а направляти;

     • Не управляти, а співуправляти;

• Не змушувати, а переконувати;

• Не командувати, а організовувати;

• Не обмежувати, а надавати  свободу вибору.

Суспільне життя переконує, що без культивування таких моральних цінностей як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість, толерантність навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в нашій країні.

У своїй роботі вважаю головним виховання в учнів любові до рідного краю, патріотизму ,  почуття власної гідності,гуманні відносини до людей; виховання високоморальних якостей, щоб вихованці були людьми з великої літери. Все це неможливо зробити без тісного зв’язку патріотичного, морально- правового, художньо-естетичного, трудового та родинного виховання.

Працюючи вихователем, намагаюся використати всі можливості виховного простору для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця, підтримці, максимальному розкриттю всіх його здібностей і талантів.

Виховна діяльність класного керівника є важливою і відповідальною, тому намагаюсь проводити виховні години в атмосфері добра, взаємодопомоги, взаємоповаги, доброзичливості, толерантності.

У роботі з вихованцями застосовую активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки та партнерства, що дає позитивні результати, бесіди на морально – етичні теми, тренінги, тестування, вікторини, усні журнали, ділові ігри, «метод проектів». При  цьому враховую психічні та фізіологічні особливості своїх учнів. Тренінгові заняття, проектні технології створюють унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулюють їхню природну допитливість й творчий розвиток.

Допомогти дитині, навчити її жити в колективі може та повинен класний керівник.

Я, як класний керівник, у своїй роботі спираюся на наступні принципи:

·        відкритість - спільне планування (класний керівник + учні + батьки);

·        привабливість майбутньої справи - ​​захопити учнів кінцевим результатом;

·        діяльність - активна участь у заходах всіх рівнів;

·         свобода участі - враховується думка учнів та батьків у виборі завдання у позакласному заході;

·        зворотній зв'язок - обговорення кожного позакласного заходу (рефлексія);

·         співтворчість (співпраця + творчість) - право вибору партнера по виконуваній справі;

·          успішність - відзначати реальний успіх виконаної справи.

На мою думку, класний керівник – це не робота, це – покликання. Маючи ненормований і не прогнозований  робочий  день, напружене і складне життя, як і саме виховання, класний керівник  завжди в центрі уваги, учні звертаються саме до нього зі всіма труднощами і розчаруваннями, запитують поради і довіряють свої таємниці. І коли ти з класом досягаєш такого взаємопорозуміння  - ти отримуєш задоволення від своєї професії. Якість виховного процесу, його

результати  певною мірою  залежать від педагога, його теоретичної  підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

У своїй роботі вважаю головним виховання в учнів любові до рідного краю, почуття власної гідності,гуманні відносини до людей; виховання високоморальних якостей, щоб вихованці були людьми з великої літери. Все це неможливо зробити без тісного зв’язку патріотичного, морально – правового, художньо – естетичного, трудового та родинного виховання. Працюючи вихователем, намагаюся використати всі можливості виховного простору для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця, підтримці, максимальному розкриттю всіх його здібностей і талантів.

Виховна діяльність класного керівника є важливою і відповідальною, тому намагаюсь проводити виховні години в атмосфері добра, взаємодопомоги, взаємоповаги, доброзичливості, толерантності.

У роботі з вихованцями застосовую активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки та партнерства, що дає позитивні результати, бесіди на морально-етичні теми, тренінги, тестування, вікторини, усні журнали, ділові ігри, «метод проектів». При  цьому враховую психічні та фізіологічні особливості своїх учнів. Тренінгові заняття, проектні технології створюють унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулюють їхню природну допитливість й творчий розвиток.

Разом зтим   проводжу класні години:«Відповідальність людини за свої вчинки», «Декларація прав дитини. Основні положення декларації», «Безпека праці». «Право кожної дитини – право на навчання», «Як попередити шкідливі звички», «Що означає жити красиво», «Безвідповідальність та наслідки», «Етика українців», «Толерантність – проблема чи мислення нового століття», «Шануй матір свою…», «Безпечний рух – запорука життя », «Київщина у роки війни», «Козацька слава не вмре, не загине», «Мистецтво спілкування»;  години спілкування: «Добро починається з тебе», «Людьми не народжуються, а стають», «Алкоголь губить красу і скорочує молодість», «Здоровий спосіб життя – це

необхідно», «Комп’ютерна залежність»;Керуюсь у своїй роботі  Національною програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Програмою «Здоров’я дитини, багатство України», Концепцією національно-патріотичного виховання молоді.

Успішно діє в класному колективі учнівське самоврядування. Кожен відділ відповідально відноситься до своїх обов’язків.  Актив класу формується за спільним вибором учнів і змінюється щороку, іноді не повним складом .

На класних зборах заслуховуємо інформацію про роботу відділів і плануємо роботу надалі . Для забезпечення комфортного перебування вихованців у школі, з метою підвищення їхніх навчальних досягнень та успішної адаптації в колективі тісно співпрацюю з психологом та соціальним працівником, адміністрацією, учителями-предметниками.

Давно у своїй практиці я застосовую проектні технології. Цей метод розвиває пам'ять, мислення, увагу, допомагає розвинути творчі здібності учнів. «Люби,шануй, оберігай усе, що зветься рідний край», «Людина творить добро і красу своїми руками», «Цікавий світ професій», «Обирай здоровий спосіб життя» «Без знання  минулого – немає  майбутнього» , «Екологія нашого села» , «Осанна осені» – над такою тематикою проектів працювала разом з учнями.

Метод учнівських проектів
 «Партнерство заради виховання»
I  етап. Визначення мети та завдань проекту:
Актуальність обраного напрямку діяльності виходячи з проблеми школи  та методичної проблеми
II  етап. Планування  проекту:
•  визначення джерел інформації;
•  визначення способів збору й аналізу інформації;
•  формування уявлень про бажані результати (форми звітів);
• розподіл завдань (обов'язків) між членами команди;
•  обговорення терміну поетапної діяльності.
Розробляється план дій, формулюються завдання; висловлюються ідеї,

припущення, прогнозуються ризики.
IIIетап. Упроваджувальний етап реалізації проекту (дослідження):
•  збір інформації, вирішення проміжних завдань;
•  основні інструменти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експерименти.

Виконується дослідження, визначаються проміжні завдання; результати досліджень доводяться до відома всіх учасників проекту; спостереження, поради, побічна координація діяльності.
IVетап. Дослідження та прогнозування очікуваних результатів:
1. Результати:
•  аналіз інформації;
•  формулювання висновків.
2. Оформлення звіту:
•  можливі форми представлення результатів: усний звіт (форма-журнал та інші), усний звіт з демонстрацією матеріалів, письмовий звіт, відеоролик, комп'ютерна презентація тощо;
•  обговорення форми звітів, визначення звітуючих;
•  слухання, задавання доцільних питань у ролі пересічного учасника.
         Ці та інші виховні справи, спрямовані на розвиток творчих здібностей, нахилів учнів, формують правильну самооцінку, стимулюють бажання вихованців до самоорганізації, самопрезентації, під час якої учні дізнаються про нові, ще невідомі таланти та рисихарактеру їхніх однокласників.

Важливою ланкою у системі виховної роботи є взаємодія вихователя з батьками учнів. Переконана в тому, що єдність виховних впливів закладу освіти і сім’ї не лише гарантує розумну спрямованість виховного процесу, але й збільшує його силу, його можливості. Завдяки системній роботі з батьками, їхній активній участі у навчально-виховній діяльності, соціально-педагогічній роботі, психолого-педагогічній просвіті, спостерігається продуктивна, цілеспрямована співпраця, взаємна доброзичливість і повага. Батьки учнів – це активні учасники процесу виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості дитини.

-         Сприятивиробленню у батьківуявлень про єдність і цілісністьвиховногопроцесувсім'ї та класі.

-         Сприяти засвоєнню батьками навичок аналізу дитячих вчинків, розуміння їх мотивації.

 Для реалізації цих принципів і розвитку учнівського самоврядування в класі  використовую різні форми співпраці з батьками: батьківський лекторій, поради батькам,  спільна діяльність у творчих об'єднаннях різної спрямованості, родинні свята, екскурсійні поїздки, допомога в зміцненні матеріально-технічної бази школи, участь батьків в роботі ради школи, батьківського комітету школи, творчий звіт роботи учнівського самоврядування  класу перед батьками.

Я впевнена , що виховувати дітей потрібно тільки через любов до кожного .

            Мені дуже хочеться , щоб  всі  учні мого класу стали  Людьми, а ми вихователі будемо робити для цього все можливе.

Робота класного керівника непроста: усі педагоги знають, що класний керівник відповідає «за все» та повинен виконувати багато роботи одночасно. Тому я постійно підвищую свій професійний рівень, відвідую курси, приділяю увагу самоосвіті.  Я маю невелику бібліотеку методичних посібників по виховній роботі, а також користуюсь інтернет-сайтами, приймаю активну участь в методичній комісії класних керівників школи, де виступаю з повідомленнями, ділюсяз колегами своїм досвідом, надаю допомогу з питань виховної, організаційної та творчої роботи з дітьми.

  Постійний орієнтир для мене – педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського та А.С.Макаренка. Повністю погоджуюся з думкою першого, що найбільш відчутним наслідком виховання є в тому, що людина стала думати про саму себе, замислюватися над запитанням: що в мене гарне, а що погане? Основними вимогами до своєї особистості, як класного керівника, вважаю: педагогічну майстерність; суспільно-гуманістичну спрямованість; ерудицію і культурний кругозір; моральний авторитет; педагогічний такт; любов і повагу до дітей; творчий підхід; постійне підвищення кваліфікації.

Основні завдання, які маю вирішувати на сьогоднішній день, спрямовані на конкретну дитину, на її гармонійний розвиток з високоморальною громадською позицією, високу загальну культуру. Моральною серцевиною назвав В.Сухомлинський любов до дітей. Я мрію, щоб дороговказом моїм учням на життєвому шляху були слова великого учителя, звернені до них: «Живи так, що щоб твоя серцевина була здоровою, чистою  і сильною. Бути справжньою людиною -  це значить віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишалося щось хороше від тебе, від твоєї душі».

Розвиток творчої ініціативи, активності особистості відбувається тоді, коли класний керівник і вихованець діють разом, об’єднуючись спільною метою, спільними життєвими турботами, та будують свої відносини на основі співробітництва і довір’я. Тому я намагаюсь вести своє керівництво тактовніше і гнучкіше, допомагаю школярам знаходити потрібні, корисні заняття до душі, організовувати позаурочний час, дозвілля, сприяти самовихованню. Підсумовуючи, можна сказати, що вся система моєї виховної роботи спрямована на те, щоб без фізичних і психічних перевантажень вихованців, на основі позитивних емоцій, оптимістичного ставлення до життя, виховати високоморальну, високодуховну особистість, допомогти їй реалізувати себе як індивідуальність, навчити виробляти свою позицію в житті, пізнати і зрозуміти себе і оточуючих, бути здатною до самореалізації, самовираження, самоорганізації.